Китайська культура, що має довгу історію, складається з численних субкультур. Сільськогосподарський спосіб життя, зосереджений навколо рис, зіграв важливу роль в історії країни.
Тисячі років китайці старанно обробляли землю. На їх території пролилася кров, піт та сльози у пошуках хороших урожаїв. Ця залежність від землі протягом багатьох тисяч років представляє сильну сільську сутність Китаю.
Потреба у виробництві рису змусила китайців приділяти особливу увагу зрошувальним технологіям, покращуючи вирощування. Сільськогосподарський спосіб життя, зосереджений навколо рису, справив сильний вплив на соціальний, економічний, політичний та ідеологічний розвиток Стародавнього Китаю. У цьому сенсі традиційну китайську культуру можна розглядати як «урожай рису».
При дослідженні ситуації з рисом у китайській культурі стає очевидним низка подій. За словами професора Чжан Дечі, експерта з вирощування рису, це було перше, коли люди, які жили переважно з полювання, риболовлі та збирання плодів, почали залишати насіння в низинах. Пізніше ці люди почали освоювати землю, роблячи її більш придатною для сільського господарства.
Прополка, пересадка рису та зрошення виникла в районі долини Хуанхе на півночі та в районі басейну Ханшуй на північному заході.
На сьогоднішній день сліди рису знайдені в Хемуду з Юяо, провінція Чжецзян, Яньшао з Міянчі, провінція Хенань, Дачендун з Фейдуна, провінція Аньхой, Міаошань з Нанкіна, і Сяньлідун з Усі, провінція Цзянсу, Цяньшаньян з Усін, провінція Чжецзян, Квіцзіалінг і Чжуцзяцуї з Цзіншаня, Шицзяхе з Тяньмень, і Фангінгтай з Учана в провінції Хубей.