Моніка Згустова увійшла до премії імені Анхеля Креспо, не уявляючи, що зможе перемогти, але яке було її здивування, коли їй повідомили, що вона стала переможницею конкурсу за переклад з чеської мови на іспанську "Пригоди доброго солдата Швейка". Сама вона була здивована, дізнавшись, що стала переможницею, оскільки, за словами самої письменниці та перекладачки, "було багато книг з дуже хорошими, надзвичайно дійсними перекладами, довгих, складних книг, класичних мов та поезії".
Але журі вирішило, що Моніка стане лауреатом XIII премії ім. Анхеля Креспо за переклад однієї з найбільш класичних чеських літератур. "Пригоди доброго солдата Швейка" - це незавершений сатиричний твір, написаний покійним Ярославом Гашеком, і Моніка в інтерв'ю Радіо Прага пояснює, чому вона вирішила представити цю роботу.
“Оскільки це був переклад, який я щойно зробив, я думаю, що це було добре. Люди дуже зацікавились, продано багато примірників, і це чеська класика, класика світової літератури. І я думав, що це може добре конкурувати з іншими книгами, які там були представлені ".
Він змагався і перемагав, але не раніше, ніж роками доводилося докладати великих зусиль. Незважаючи на те, що вона чеська і майже досконало вільно володіє іспанською мовою, Моніка мусила докласти багато зусиль, щоб отримати задовільні результати, як вона пояснює сама.
“Книга вийшла рік тому, і я закінчив переклад близько півтора року тому. Але я працюю над цим вже багато років, бо це переклад, який неможливо зробити за короткий час. Чесно кажучи, ви повинні працювати і дивитись, думати про неї і повертатися до роботи. Я часто використовував своїх друзів як слухачів, і я читав їм шматок роману, і якщо вони сміялися, це був хороший знак, якщо вони не сміялися, я б працював більше ".
Це перший прямий переклад цього роману з чеської на іспанську, і письменниця змогла відчути на власному плоті всі труднощі, пов'язані з такою роботою, як її. Зокрема, у цій роботі він зіткнувся з багатьма недоліками, будучи романом із основним реєстром установ в часи Австро-Угорської імперії. Крім того, ще однією складністю, з якою йому доводилося стикатися, було змішування мов, оскільки герої говорять як на чеській, так і на німецькій мовах, продовжує Згустова.
«Переклад цього твору дуже складний, особливо через історичну ситуацію, яка сьогодні вже не існує. Гашек зобразив Австро-Угорську імперію з початку Першої світової війни. Середовище багатьох мов - Прага, де розмовляли як чеською, так і німецькою мовами, де співіснувало кілька культур. А також факти, яких сьогодні не існує в Австро-Угорській імперії: монети, військові посади ... правда, яка дала мені багато битви ».
Це не перша її робота перекладача, насправді вона має довгу історію в галузі письма та перекладу. Подорож, яку він здійснив завдяки своїм блуканням протягом багатьох років і завдяки якому засвоїв усілякі знання.
Моніка Згустова народилася в Празі, але разом з батьками емігрувала до США, де здобула ступінь доктора порівняльної літератури в Університеті Іллінойсу. Подорожуючи з одного місця в інше, він у 80-х закріпився в Барселоні, зокрема в Сітжесі, маленькому місті, яке йому сподобалося з самого початку і де він побудував свій будинок. Окрім іспанської, Згустова вивчила й іншу офіційну мову Каталонії, каталонську, ставши таким чином однією з ключових фігур у впровадженні чеської літератури в Іспанії.
Більше 50 творів перекладено іспанською та каталонською мовами такими авторами, як Богуміл Грабал, Ярослав Гашек, Карел Чапек чи Вацлав Гавел, серед інших. І сьогодні Моніка дуже пишається позицією чеської літератури у всьому світі, оскільки вона гарантує, що робиться важлива робота, щоб зробити її відомою.
«Я сам зробив багато перекладів з чеської на іспанську та каталонську мови. Я переклав майже 50 книг. Окрім мене, є інші перекладачі, такі як Фернандо Валенсуела, і тепер з’явилися молоді люди. Я думаю, що ситуація дуже хороша, чеська література відома, люди за нею стежать. Люди це знають, принаймні тут, у Барселоні, я б сказав, що люди знають чеську літературу майже як італійську ”.
Але Згустова не лише робив переклади, але й створив власні твори. Її спосіб роботи полягає у написанні романів чеською мовою, а потім їх самому перекладі. Ось так він уже опублікував шість робіт, які справді мали успіх. Його остання робота "Казки про відсутній Місяць" (2010), розгорнута в Празі, була удостоєна премії Мерсе Родореда за новели та розповіді каталонською мовою. Ще одна з його видатних робіт - "Тиха жінка" (2005), роман, натхненний життям його бабусі за часів нацизму та подальшого підкорення комунізму. Вона також є автором романів "Зимовий сад" (2009), "Свіжа м'ята з лимоном" (2002) та "Жінка сотні посмішок" (2001). Тож не дивно, що письменниця виграла численні національні та закордонні нагороди за свої роботи.
Але все блищить не золотом, оскільки переклад власного твору на іншу мову, яку також освоюють, є непростим завданням, навіть якщо це здається на перший погляд. Моніка обговорює плюси і мінуси цього завдання.
«Самопереклад важкий, тому що коли ви робите переклад, ви починаєте з нуля, ви виконуєте лише переклад цієї роботи, але ви не написали її, її написав хтось інший. З іншого боку, коли ви перекладаєте себе, ви вже багато працювали над романом, і вам потрібно повернутися до його перекладу. Це погана частина. Хороша частина полягає в тому, що ви можете самі контролювати повороти, словниковий запас, реєстр, почуття гумору. А також, що книги виходять одночасно трьома мовами ».
Чеська, іспанська та каталонська - поєднання мов, що приносить великий успіх у професійному житті Моніки Згустової. Нам доведеться почекати його наступної роботи, щоб знати, чим він знову здивує.